Пам’ятка батькам першокласників

Ваша дитина прийшла до школи, щоб навчатися. Коли людина навчається, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах та турботах, серйозне ставлення до її перших здобутків та можливих труднощів допоможуть першокласнику/ці підтвердити значимість його/її нового становища та діяльності.

 

• Складіть разом із першокласником/цею розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

• Не пропускайте можливі у дитини проблеми на початковому етапі навчання.

• Підтримайте першокласника/цю в його/її бажанні досягти успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його/її похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!"; "Ти так добре впорався/лася!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення людини.

 

Якщо вас щось турбує у поведінці дитини, її навчальних справах, не соромтеся звертатися за порадою та консультацією до вчителя чи шкільного психолога.

 

Із вступом до школи в житті вашої дитини з'явилася людина більш авторитетна, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

 

Навчання – це нелегка та відповідальна праця. Вступ до школи суттєво змінює життя дитини, але не має позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника/ці має залишатися достатньо часу для ігрових занять.

 

Завдання батьків в цей період:

• Дбати про здоров'я дитини;

• Допомагати у підготовці домашніх завдань;

• Організувати робоче місце дитини. Привчати до акуратності та порядку. Не лаяти за безлад у кімнаті або на столі, якщо це пов'язано з творчим заняттям і робота ще не закінчена;

• Заохочувати невеликі успіхи дитини в навчанні та поведінці, використовувати для цього слова похвали;

• Приймати дитину такою, якою вона є;

• Бути разом з дитиною (регулярно читати, відпочивати);

• Не втручатися у ті заняття, з якими дитина справляється самостійно;

• Допомагати, коли просить;

• Довіряти дитині свої почуття;

• Використовувати у повсякденному спілкуванні фрази: "Мені добре з тобою", "Мені подобається як ти...", "Ти, звичайно, впораєшся", "Як добре, що ти у нас є", показати дитині, що ви її любите просто за те, що вона є, а не за його здобутки;

• Відповідати на всі питання дитини з максимальним терпінням;

• Серйозні питання та висловлювання сприймати всерйоз;

• Не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей!